21.11.2014

Філателія

ПРЕЗИДЕНТ БУКОВИНИ 1918 РОКУ

Омелян Попович. 1856-1930. Українськийпрезидент Буковини 1918 р. педагог, громадсько-політичний діяч

УДППЗ“Укрпошта”. “Видавництво “Марка України”.  Держзнак. ПК“Україна”. Зам. 6-3437. 05.05.2006.  Художник Геннадій Кузнєцов. Омелян Попович(1856-1930) – український  освітній і громадський діяч”.

Напочатку  XX  ст.  його  ім'я  було широко  знане  на  Буковині і  в  Галичині, як авторитетної  і  поважної людини:  учитель, шкільний  інспектор,  член  Крайової  шкільної   ради,  довголітній  посол  до  Буковинського  сейму,  автор багатьох  шкільних  підручників,  редактор  кількох  видавництв  і  часописів у  Чернівцях.

Та  в  часи  румунського  поневолення   і після  приєднання  Північної  Буковини до України  ім’я  О. Поповича  було  призабуте і  лише  у  роки незалежності  України  повернулося  до  рідного краю  іменною  премією,  якої  удостоюються  педагоги,  його  іменем названо  вулицю  уЧернівцях,  а  за  адресою  вул.  Гонти, 4,  встановлено меморіальну дошку  з написом:  "1905-1918 рр.  тут  жив Омелян  Попович,  український  президент  Буковини 1918 р.”

Народився він 17 травня  1856  р. у  Дорна-Ватрі  в  сім'ї священика  Олександра Поповича,  якого  згодом перевели  до  Сторонця-Путилова,  потім  у с.  Сергії,  де  Омелян закінчив  два  класи  початкової школи.  Відтак  навчався у  Чернівцях   у  “взірцевій школі”,  державній  учительській  семінарії,  після  якої  учителював  у  Чернівцях.

У цей час прилучається  до  діяльності  товариства  “Руська  бесіда”,  де виконує  обов'язки секретаря,  займається  виданням  книг,  календарів. Завдяки  йому  збереглися  в  історії імена  народних  учителів  про  яких  підготував  серію  нарисів:  про Євгенію  Ярошинську, Гната  Онишкевича,  Єротея  Пігуляка, Івана  Мандичевського...

З1885  р.  включається  у  видання  книжечок у  видавництві "Руська  бесіда"  під назвою  “Бібліотека  для  молодіжи, селян  і  міщанства”, які  редагував  впродовж  10 років,  де   дописувачами були  Юрій  Федькович, Сидір  Воробкевич.  У 1894 р.  бібліотечку перейменовано у  журнал "Ластівка"   і  його  редагував О.  Попович  разом  із  священиком Євгеном  Семакою.

Особливою заслугою  є  його безпосередня причетність  до  створення  газети  "Буковина" як  одного  з  ініціаторів і  засновників.  З  1909р.   разом  із   І.  Тимінським та  С.  Смаль-Стоцьким  був  її  політичним   редактором, а  Юрій  Федькович редагував  літературну  і  культурну  частину. Залишив  він  для  нащадків чималу  педагогічну спадщину:   підручник  “Український  розмовник”,   “Українсько-німецький   словар”.

Перед захопленням  Буковини  російською  армією виїхав  у  м.  Клуж,  більше  рокуперебував  у  Відні,  де видавав  газету  “Буковина”  і  календар  "Руської  бесіди".

На  Буковину  повернувся  восени 1 915 р.  і  вчителював  у  Дорна-Ватрі, працював у Крайовому  відділі,  а  згодом опинився  у  Празі.

Пам'ятне для  Буковини   його  ім'я  і  тим,  що у жовтні 1918 р.  брав  участь  уконституційних  зборах  "Української  національної  Ради"  у  Львові.   Буковинська делегація на  тій  раді обрала  своїм  головою  Омеляна  Поповича,  якому  внаслідок  розпаду  Австро-Угорської  імперії  було  доручено перебрати   владу.Та   українська  влада  на  Буковині  проіснувала  недовго.  11 листопада  1918  р. румуни  захопили  Чернівці  і  він виїхав  до  Станіслава.  Подальше   життя  нерозривно   зв'язане з  педагогічною  роботою,  діяльністю  у  Західноукраїнській  Народній  Республіці,  де  на  сесії  УНР був  вибраний одним з трьох  заступників  президента.

Помер Омелян  Попович  9 липня  1930  р.  і  похований  у  Заліщиках Тернопільської  області.

Юхим ГУСАР.