Пошук по сайту:



Опитування щодо роботи пересувних відділень зв’язку:
 
Як ви оцінюєте роботу пересувних відділень поштового зв’язку?
          
 
Наскільки ви задоволені графіком роботи пересувних відділень поштового зв’язку?
          
 
Наскільки вас задовольняє культура обслуговування?
          

переглянути результати »
08.09.2017
"Укрпошта" випустила художній коверт "Сіді Таль - співачка та акторака травестійного жанру"

Румунія, «Адеверуллітерар»: 

Сіді Таль уособлює тип актриси сучасного театру, який вимагає  рівних артистичних і вокальних якостей. Вона вміє і співати, і танцювати, іграти. Одне слово, це актриса з великими можливостями.

Білорусь «Литература и мистецтва»:

Багатогранне дарування Сіді Таль дає їй змогу виступати в різних жанрах естрадного мистецтва. Своє мистецтво артистка демонструє в патріотичному монолозі, задушевній народній пісні, тонкому за рисунком і виконанням танц”.

Аргентина, газета «Ди прессе»:

Публіка після кожного номера гаряче і тривало аплодувала. Особливо артистці Сіді Таль, яка у ролях Ціне-Бейле-Рейзе, Шейне Шейндл і Могла зачарувала глядачів.

Чернівецькі поштмейстери не бачили такого потоку телеграм і листів, які полинули у місто над Прутом із 17 серпня 1983 року. Газети повідомили про кончину великої Актриси. Чернівецька обласна газета «Радянська Буковина» сповістила, що перестало битися серце відомого майстра сцени, заслуженої артистки України Сіді Таль - невтомної трудівниці, людини високого неповторного таланту. «Нова преса» в Парижі писала: «З глибокою скорботоюп овідомляємо, що 17 серпня пішла з життя одна із талановитих артисток нашої єврейської сцени, незрівнянна Сіді Таль». Під співчуттями підписалися такі відомі діячі єврейської культури як Фран Авербах, Ісрош Беркович, Сейді Глік,Шмеун Лейбович, Мотл Полянський, Йосип Бург, Бері Ройзен.

Свої співчуття висловили колективи «Союзконцерту», «Росконцерту», «Москонцерту», десятки філармоній, народні артисти Святослав Ріхтер, Сергій Образцов, Аркадій Райкін, Людмила Зикіна, Зара Долуханова, письменники А. Вергеліс із Москви, М. Полянський із Кишинева, М.Хелд із Бухареста, Я. Епштейн із Вільнюса, Малі Блан із Талліна та сотні інших шанувальників її незабутнього і яскравого таланту. Схилили голови в скорботі і відправили в Чернівці свої співчуття такі відомі в артистичному світі люди як Р. Карцев, В. Ільченко, М. Жванецький, а також Б. Ландау з Вільнюса, Гама Скупінський зі США, Соня Гурман з Бухареста,З .Штерн з Ізраїлю...
Концерти-вистави за участю артистки відбувалися при переповнених залах. 

Сіді Таль - дівчинка Сореле Біркенталь, яка народилася 8 вересня1912 року в Чернівцях, дуже рано прийшла у мистецтво, засвідчивши свою обдарованість виконанням дитячих ролей у спектаклях Чернівецького єврейського театру оперети. Кар'єру професійної артистки Сіді Таль почала шістнадцятирічною і швидко прославилася як зірка першої величини у Чернівцях, багатьох містечках Буковини та Бессарабії.

Змальовуючи портрет Сіді Таль до книги спогадів про неї, патріарх єврейської літератури на Буковині письменник ЙосипБург писав: «Я мав щастя бачити майже всі її спектаклі. Та в моїй пам'яті гостро закарбувалася «Жовта тінь» із Сіді Тальв заглавній ролі. Може, тому, що це був її дебют, її перший крок до прогресивного художнього театру. Молода, зваблива Сіді грала роль повії, яка через моря й океани принесла в Латинську Америку свою красу, свою юність, - трепет любові і грайливі очі. І все це поміняла на ілюзорні багатства і непевне щастя».
По-особливому зазвучав її голос у тридцяті роки, коли доля звела актрису у Бухаресті з відомим єврейським поетом режисером Яковом Штернбергом. 

Великий успіх мали спектаклі за участю Сіді Таль в головних і провідних ролях, зокрема, «Жовта тінь”» Лейба Млазеса, «Багатство»Шолом-Алейхема, «Ася-сирота» Я. Гордіната інші. Лише п'єса «Жовта тінь”» виконувалася триста разів

Про перші репетиції «Жовтої тіні» єврейський поет Яків Штернберг, який жив тоді Румунії і працював у театрі, а з1940 року був художнім керівником Молдавського єврейського державного театру, у своїх спогадах щиро, із захопленням говорив: «Незважаючи на те, що Сіді Таль, молодій артистці, з ним, режисером, було дуже важко, йому з нею було гарно і легко. Природна сценічність, виключна спостережливість, пластичність, темперамент і розум, феноменальна пам'ять, уміння відчувати аудиторію робили її неповторною».

У 40-і роки актриса переїжджає з Бухареста і продовжує свою творчу діяльність у новоствореному Державному єврейському театрі Кишинева. Після війни й евакуації в Ташкент Сіді Таль зі своїм чоловіком - відомим театральним діячем і керівником Чернівецької філармонії Пінхасом Фаліком повертається в рідні Чернівці.

Своїми піснями й танцями вона зачаровує глядача, а згодом, очоливши єврейський театральний ансамбль при Чернівецькій філармонії, збирає небувалі оплески, возвеличувальні рецензії не лише у місцевій пресі, а й далеко за межами Буковини.

Народний артист України, чиє ім'я - теж на «Алеї зірок”» у Чернівцях, - Дмитро Гнатюк згадував, що вперше побачив Сіді Таль на сцені у рідних Чернівцях 1945-го року. Її концерти і спектаклі сприймалися як свято. Мистецтво цієї жінки приносило величезну насолоду. З першого ж поклону артистка буквально зачаровувала глядачів.

Письменник Арон Вергеліс після концерту Сіді Таль у Дзеркальному театрі саду «Ермітаж”» у Москві зазначав, що вона полонила всю вишукану московську публіку: «Її мова! Її галицький ідиш! Ми тут, у Москві, давно неслухали такого наспіву у мові, такої модуляції...».
І не тільки у тодішній столиці Союзу, а й у багатьох містах надзвичайно популярними були вистави театрального ансамблю під керівництвом Сіді Таль: «Сміятися корисно», «На зло ворогам», «Щасливі зустрічі», «У добрий час».

Її неперевершений талант високо поцінований видатними майстрами культури. Про творчість Сіді Таль захоплено говорили Е.П'єха, Л.Утьосов,Н.Ісакова, Є.Золотова, режисер Бухарестського єврейського театру у 20-30 роках А.Самуель-Санду...

Відомий виконавець танців народів світу Махмуд Есамбаєв писав: «Сіді Таль досконала у своєму мистецтві так само, як досконалі у мистецтві балету Галина Уланова і Майя Плісецька. І вона, Сіді Таль, - воістину народна артистка. Вона належить дотих величин, котрим титули зайві».

А творець і виконавець гостросюжетних іліричних образів Аркадій Райкін воскресив із забуття ще один цікавий факт ізжиття Сіді Таль: «Хтось охрестив її прізвищем (яке вона цінувала) – «Райкін у спідниці». Я пам'ятаю, що довгий час її називали «Чапліном у спідниці» - це дякуючи її перемозі на конкурсі, присвяченому Чарлі Чапліну в1938 році в Польщі».

«Для Сіді Таль, - мовив народний артист України Йосип Кобзон, -на сцені не було дрібниць: манера поведінки, вираз обличчя, очей, голос, пластика рук були предметом пильної уваги актриси, оскільки все це сприяло розвиткуі найбільш повному розкриттю художнього образу».
Сіді Таль стала легендою, зіркою, яку любили, в яку закохувалися всі ті, котрі мріяли про сцену, мистецьку славу. Наша землячка, народна артистка Софія Ротару у своїх спогадах «Схиляю голову перед нею» щиро згадувала: «Вона була поряд, коли я тільки робила свої перші кроки у чарівний світ мистецтва. І це, як я почала усвідомлювати з часом, було великим щастям для мене. Адже кожна яскрава особистість у нашій долі не тільки залишає незгладимий слід у пам'яті, вона непомітно впливає на наше ставлення до людей, до справи, якій служимо, вноситьсвої корективи у наш світогляд».

У десяті роковини від дня кончини актриси, в Москві, у друкарні видавництва «Будинок преси», в 1993 році вийшла прекрасно оформлена книга «Сіді Таль у спогадах сучасників» із передмовою відомого єврейського письменника, нашого краянина Йосипа Бурга «Вона стала пам'яттю». Він філософськи мудро і тихо, крізь сльозу сказав: «...Я закриваю останню сторінку того радісного і трагедійного періоду.

Я прощаюсь із Сіді Таль біля її могили, а вітер струменить поміж пам'ятниками, як тиха поминальна молитва.

І все...

Жорстоко і боляче доля підбила підсумок. Але Сіді Таль не пішлавід нас. Вона просто стала нашою пам'яттю».

...На центральному Чернівецькому цвинтарі, на алеї, де спочивають найпочесніші й найшанованіші городяни, нині возвеличується пам'ятник Актрисі із написом: Заслужена артистка УРСР СідіТаль. 8.ІХ.1912-17.УІІІ.1983”» і слова єврейською та російською мовами: «Ты украшением небосвода была, как яркая звезда. Й песней в памяти народа останешься навсегда».

А в Чернівцях з ініціативи облфілармонії та за підтримки міської ради на приміщенні обласної філармонії встановлено мармурову меморіальну дошку з барельєфом Сіді Таль і словами на ідиш та українською мовою: «У цьому будинку з 1945 по 1983 рр. працювала заслужена артистка України Сіді Таль». І понині старші чернівчани пам'ятають зіграні нею комедійні та драматичні ролі. Серед них - Естерке й Елька, Мотл за творами Шолом-Алейхема, «Скарб», «Хлопчик Мотл», Зямка Копач в однойменній п'єсі Даніеля, Еліза за твором Б.Шоу «Пігмаліон». Виступала Сіді Таль в опереті, виконувала естрадні номери: балада «Серце матері» в естрадному спектаклі «Завжди з нами», трансформаційний номер у програмі «Ворогам на зло», народні ліричні, жартівливі, характерні та інші пісні, танці різнихстилів і жанрів...
Вона справді була Чародійкою сцени.
***
Гусар Ю. Зірки не гаснуть: художньо-документальні розповіді про видатних митців Буковини, чиї імена занесені на «Алею зірок» у Чернівцях / Юхим Гусар. –Чернівці: Правдивий поступ, 2003. – 100 с.

 























Укрпошта Експрес



 
Copyright © 2008-2017, всі права на зміст та зображення захищені,
ЧД ПАТ «Укрпошта»
 Лічильник BEST.cv.ua
Розробка веб-сайту:
Студія COM.CV.UA